Copyright © 2014 Кредитный Эксперт

При использовании материалов этой страницы ссылка на credbrok.com обязательна, для интернет-изданий — гиперссылка, не закрытая для индексации поисковыми системами.

  • credbrok

Українцям знову піднімуть ціни на найбільш ходові банківські послуги


Підвищуючи тарифи, банкіри зможуть поліпшити свій фінансовий стан


Після тимчасової стабілізації навесні, українські банки різко здали влітку - знову пішли в збитки, і заговорили про скорочення. Досвід попередніх років вже показав, що проблеми фінансистів рідко залишаються лише їх головним болем, і дуже швидко перекладаються на людей. Про те, чим зараз загрожує українцям спад в банківському секторі розповів фінансовий експерт, колишній гендиректор Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Станіслав Дубко.

Станіславе Анатолійовичу, чому сталася різка зміна прибутковості з позитивної на негативну?


Не можна сказати, що вся система збиткова. Близько 70 з 90 банків на ринку, заробили понад 8 млрд. грн., і лише решта показали збиток в 10 млрд. грн. Максимальний мінус показали Приватбанк і Промінвестбанк, які проводили додаткове резервування. Якщо не враховувати результат їх роботи, то інші групи банків, як з державним, іноземним, і українським недержавним капіталом, показали плюс. Кожна з цих груп банків заробила понад 1 млрд. грн.


Тобто процес формування резервів не завершився в січні-лютому, коли набула чинності постанова НБУ з дуже жорсткими вимогами по оцінці кредитних ризиків (в залежності від класифікації позичальника)?


Це динамічний процес. У випадку з Приватом і Промінвестбанком мова йде про переоцінку якості активів, так як продовжують виявлятися старі проблеми. Не можна розраховувати, що, перерахувавши кредитний портфель один раз на звітну дату за новими правилами, отримаєш незмінну картину. Ситуація з позичальниками може змінюватися місяць до місяця, квартал до кварталу.

Таку переоцінку банки виробляють постійно, але б'є це за кінцевим фінансовим результатом, перш за все, у тих фінансових установах, які неякісно або необ'єктивно оцінювали ризики в попередні періоди. Нацбанк постійно моніторить ситуацію і, якщо не згоден з проведеною кваліфікацією кредитів, вимагає нову переоцінку.


Чи означає це, що оцінка проблемного портфеля по системі все ще неадекватна?


На сьогодні маємо більш адекватну картину якості банківських кредитів, ніж кілька років тому. НБУ вжив заходів, щоб звітність банків відображала реальність. Але, якщо можна сказати, що в значній мірі проблеми знайшли відображення в статистиці банків, то говорити, що процес завершений - не можна. І ще будуть виникати ситуації, як з Приватом і Промінвестом, які будуть впливати на фінансовий результат окремих банків і системи, хоча і не настільки масштабні.


Який фінансовий результат банківська система може показати за підсумками року?


Можна розраховувати, що в цілому банки завершать рік із прибутком. Але результат буде невеликим і навряд чи перевищить 5 млрд. грн. Можливість заробляти у банків є: падає ціна залучених ресурсів і завдяки цьому збільшується маржа між депозитними і кредитними ставками.

І це при тому, що найбільш складний період доформування великих обсягів резервів уже пройшов. Хоча цього й не дуже, щоб перекрити багаторічні збитки, так як органічного зростання економіки і системи немає і банківське кредитування не росте.


Великі банки ще можуть йти з ринку?


Держбанки не обговорюємо - тут все зрозуміло. Вони державні і державі, яка може додрукувати необхідну кількість коштів, простіше ніж усім іншим акціонерам. Акціонери банків з іноземним капіталом, втримавшись в кризу, будуть і далі підтримувати свої українські підрозділи, якщо це відповідає їх стратегії.

Українським акціонерам, як правило, складніше, особливо, якщо банківський бізнес є основним і нічим іншим не займаються. Що стосується невеликих банків, то 3-5 установ підуть з ринку за ініціативою їх власників або під тиском регулятора ще до кінця поточного року.


Незважаючи на прийняття закону про спрощену реорганізацію банків, реалізація його на практиці виявилася ускладнена. Іноді НБУ виявляє нетерпіння і відкликає ліцензії навіть при намірі власників банку перетворити його в фінансову компанію. Такі приклади ми бачили. У деяких випадках виникають складнощі у акціонерів з прийняттям відповідного рішення. Вони не бачать перспектив для продовження діяльності. Тому-то ми і не бачимо масових прикладів реорганізації дрібних банків.


Як банки будуть компенсувати втрати - майбутні і вже наявні?


У випадку з держбанками втрати компенсують за рахунок платників податків. За останні роки це вже були десятки мільярдів гривень. Хочеться вірити, що найбільші обсяги коштів від держави вже виділено і таких значних сум більше не знадобиться. Але в будь-якому випадку, вже витрачений ресурс на капітал цих банків, швидко повернути не вийде.

Якщо говорити про акціонерів банків з іноземним капіталом, то весь тягар збитків впаде на акціонерів. Далеко не у всіх «іноземців» виходить вести ефективну діяльність в Україні.

Найскладніше банкам з українським капіталом. У них не завжди була / є можливість підтримати свої структури в складний час, тому українські банки були найменш прозорими з точки зору фінзвітності. Найяскравіший приклад - Приватбанк.


Зрозуміло, що акціонери не будуть вічно нарощувати капітали своїх структур. За рахунок яких послуг банки можуть витягати заробітки?


За останні роки сформувалася чітка тенденція щодо зростання комісійних доходів. Кілька років тому банкам досить було заробляти на маржі залучених / виданих коштів або торгівлі валютою, а комісійним доходам не приділяли належної уваги. Зараз ситуація кардинально інша. Комісійні доходи - це стабільне джерело, яке компенсує провали по іншим видам доходів.


Ви хочете сказати, що тарифи на банківське обслуговування будуть ще рости?


Банки будуть продовжувати нарощувати частку комісійних доходів. Статистика першого півріччя 2017 р показала, що зростання цієї складової становить понад 30%. Тобто на тарифах стали більше заробляти: як за рахунок збільшення операцій через банки, так і за рахунок подорожчання обслуговування.

Передумови для зростання тарифів в найближчі 1-2 роки є. Наскільки швидким і відчутним буде подорожчання залежить від ситуації в кожному банку і від того, що ринок дозволить. Але якщо збережеться динаміка останнього періоду, не здивуюся, що в перспективі декількох років розмір тарифів буде аналогічний західним.


Абсолютно всіх?


Ні. Багато банків розвивають дистанційне (онлайн) обслуговування клієнтів, що дозволяє пропонувати більш низькі тарифи на деякі сервіси. Так, це стосується більш вузького кола клієнтів, але з іншого боку, це саме ті клієнти, які активно користуються банківської онлайн-інфраструктурою та регулярно проводять платежі, генеруючи значний обсяг транзакцій.

Думаю, що онлайн-послуги можуть дешевшати на тлі конкуренції банків між собою і з іншими небанківськими фінустановами. Безперервний розвиток інтернет-технологій буде сприяти такому здешевленню. Що стосується іншої частини ринку, то не виключено, що безкоштовні послуги з часом відійдуть у минуле. Безкоштовними для роздрібного клієнта залишаться, наприклад, традиційні розрахунки картами в торговельній мережі. НБУ і банки виступають за cashless economy і будуть створюватися всі умови для стимулювання безготівкових розрахунків.


Джерело: Український Бізнес Ресурс

#банк #кредит #комісія #Приватбанк